Головний наставник «Миру» — про матч із «Нікополем-НПГУ» та про те, чого не вистачало його підопічним напередодні протистояння

Горностаївський «Мир» поступово піднімається з низин турнірної таблиці. Підопічні Олександра Сапельняка, розпочавши невдало цей сезон, поступово віднаходять свою гру, відтак, з’являється й результат. Але найголовніше зараз не лише позитивний результат, а його стабільність. У минулих турах горностаївці могли виграти в одного з лідерів («Кристалу»), але потім знову програти в наступних дуелях. Отож логічно було дізнатися у головного наставника «Миру», як його команда сприйняла такий позитивний результат.

— Олександре Яковичу, крупна перемога над «Нікополем-НПГУ» (4:1 — В. Б.) — саме той результат, на який так довго чекали?

— Якщо грою я задоволений, то результатом — не зовсім. Чому? Спробую пояснити. Здавалось би, це — дрібниці, але всі вони складають одну цілісну картину: маючи перевагу в матчі, наша команда все ж дала супернику ледь не єдиний шанс пробити по своїх воротах, відтак пропустили. Ось що найприкріше. Так, із сторони було помітно, що недопрацьовували в кількох моментах, десь ще не вистачає нам функціональної підготовки. До того ж, хтось травмований, хтось просто довгий час не грав. Питання кадрів завжди важливе. Отож є різні нюанси, які, безумовно, теж потрібно враховувати. Що вже казати про таку річ, як щастя…

— Як кажуть самі гравці: «Без цього у футболі ніяк…».

— Так. Розумієте, щаститиме тоді, коли команда почне бити по воротах. Ось почали бити по воротах — почали й забивати. А якщо не бити, то й гола не буде, це ж логічно. Потрібно тоді, умовно кажучи, ставити якесь вітрило, щоби м’яч вітром заносило у ворота суперника. Я підопічним постійно кажу про удари по воротах. Добре, що у цьому матчі нам удалося виграти й здобути три бали. До того ж, тут було й доволі своєрідне поле — ми звикли грати ледь не на ідеальних газонах, а тут ніби й трава є, але м’яч, коли котиться, то відчутно стрибає. Але, нічого, ми із цим упоралися, зрештою, поле — для всіх однакове, навіть попри те, що господарі вже звикли до такого газону. На те ці хлопці і футболісти, щоби швидко адаптовуватися до таких умов і демонструвати, на що вони здатні. Зрештою, як бачите, ми потроху виправляємо нашу ситуацію, а далі буде видно…

— Як вважаєте, в психологічному плані ця перемога має допомогти гравцям вашої команди?

— Так, звичайно. Скажу щиро, навіть по самих футболістах видно, що вони дуже стараються, тож був просто необхідний такий позитивний результат. Уже запитували мене, може, хлопцям до церкви потрібно сходити, адже результату немає. Кажу, що до церкви потрібно сходити в будь-якому випадку, адже всі ми грішні у цьому житті. Дуже радий, що вони за жодних обставин не втрачали віру у себе та свої сили. Якщо наполегливо працювати, то результат неодмінно прийде.

Джерело: У.Ф.