Розмова з Павлом Шкапенком, колишнім футболістом київського «Динамо» та національної збірної України.

В українській футбольній Прем'єр-лізі завершилася перша частина сезону, команди пішли на зимові канікули. Чемпіонат поновиться на початку березня.

Про проміжні підсумки Прем’єр-ліги «Газета» розпитала у відомого в минулому футболіста Павла Шкапенка.

— Які несподіванки для Вас були в осінній частині чемпіонату?
— Особисто для мене найбільшу несподіванку зробив мій рідний запорізький «Металург». Якщо нічого не зміниться, невдовзі цей клуб припинить існування. Неприємно вразив дніпропетровський «Дніпро». Ця команда розчаровує і в чемпіонаті, і в Лізі Європи. Приємною несподіванкою є виступ луганської «Зорі» у першій частині чемпіонату. Дуже радий за наставника луганчан Юрія Вернидуба, з яким ми грали в «Металурзі».

— У чому проблема «Дніпра»?
— Ми не знаємо, що саме відбувається у середині клубу. Зрозуміло, що в колективі дніпропетровців щось йде не так. Улітку команду покинули Євген Коноплянка, Нікола Калініч. Це — провідні гравці, але команда, рівня «Дніпра», не може так різко опускати свій рівень. Мені не сподобалися висловлювання Мирона Маркевича. Очевидно, у «Дніпра» є проблеми.

— Можливо, що своїми висловлюваннями Мирон Маркевич зробив усе, щоби піти з «Дніпра»?
— Він цього не приховує. Мирон Богданович не раз повторював, що готовий покинути клуб.
Дай Боже, щоб рівень нашого футболу ще більше не знизився

— Загалом рівень українського футболу суттєво впав?
— Дай Боже, щоб рівень нашого футболу ще більше не знизився. Судячи зі всіх розкладів, у нас може залишитися не більше ніж вісім команд. Ось цього потрібно боятися. У багатьох команд немає ресурсів для виступів у Прем’єр-лізі.

— Що можна зробити, щоб виправити ситуацію?
— Що зробити? Нічого не вдієш, ситуація така сама, як у державі. Футбол і економіка країни існують в одному вимірі. Якщо в країні триває війна, то це неминуче позначається на всіх сферах життя, зокрема й на спорті. Це неминуче. Люди не хочуть вкладати у спорт гроші, їм не до цього. Ось запорізький «Металург» має свій стадіон, базу, однак нема охочих займатися цим клубом. Що ж говорити про інші команди, наприклад, про ужгородську «Говерлу», харківський «Металіст». Страшно подумати, що буде з українським футболом навесні...

— Рівень чемпіонату знижується, а збірна вперше у своїй історії пройшла відбір на чемпіонат Європи…
— Це — великий позитив. Якщо говорити відверто, трохи у відборі нам поталанило. Але все одно, в нас не погана команда, для збірної, на щастя, футболістів ще вистачає. Це — тішить. Якби збірна не потрапила на чемпіонат Європи, було б не дуже приємно. Це — хороша реклама для нашого футболу.

— Яка команда сильніша: збірна Ваших часів, тобто кінця 1990-х, чи теперішня?
— Порівнювати не можна, футбол не стоїть на місці. Не скажу, що тоді команда була слабшою. Просто тоді нам не поталанило у матчах плей-оф з тією ж Словенією. А потенціал тодішньої команди був значно сильнішим, ніж теперішньої.